Обґрунтування вибору статинов для формулярного списку ЛПУ на основі фармакоэкономического аналізу

У цей час висока клінічна цінність статинов у превентивній терапії ИБС не викликає сумнівів. Вона встановлена в плацебо-контрольованих рандомизированных клінічних дослідженнях (4S, CARE, HPS і ін.) з оцінкою по «твердим» кінцевим крапкам, таким як гострий інфаркт міокарда (ОИМ), інсульт, кардиальная й загальна летальність [1,2,3]. Однак висока вартість оригінальних статинов не дозволяє здійснювати широкомасштабні програми превентивної корекції гиперлипидемий. Застосування статинов у Росії обмежено навіть із метою вторинної медикаментозної профілактики при дуже високому ризику серцево-судинних ускладнень. Виходячи з реальних фінансових можливостей на рівні лікувально-профілактичних установ визначені групи пацієнтів з потенційно максимальним ефектом, яким призначають статины протягом обмеженого шістьома місяцями періоду, що явно недостатньо для реалізації цілей превентивної терапії. В останні роки на фармацевтичному ринку Росії з’явилися статиныгенерики з доступною вартістю лікування. Однак клінічна еквівалентність таких препаратовкопий вимагає підтвердження. Якщо припустити, що генерик буде менш ефективним, то економія фінансових засобів при використанні цього препарату може бути не виправдана. Щоб використовувати замість оригінальних препаратів з високою клінічною цінністю, установленої по методології медицини, заснованої на доказах, потенційно ефективний препаратгенерик, потрібно його клінічна оцінка по головному специфічному фармакологічному ефекті зниженню холестерину липопротеидов низкою щільності (ХС ЛПНП). Показник ХС ЛПНП є валидированным сурогатним критерієм ефективності липидснижающих статинов. Його валидность доведена на основі тісної прямої кореляції між зниженням ХС ЛПНП на 2530% і достовірним зменшенням частоти ОИМ, інсульту, сердечнососудистой летальності й летальності - незалежно від причин [3,4]. При порівнянної холестеринснижающей ефективності більше доступні за вартістю генерики статинов затратно вигідніше. Для ухвалення рішення про вибір лікарських засобів для включення у формулярний список важливим аргументом є дані по їхній витратній ефективності. Проведення фармакоэкономического аналізу на основі оцінки ефективності по валидированным сурогатних критеріях обґрунтовано науково [5,6]. Зниження ХС ЛПНП при використанні статинов у клінічній практиці дозволяє встановити коефіцієнти їх затратности розраховуючи на одиницю ефективності з наступним аналізом мінімізації витрат. Метою нашого дослідження було вивчення дозозависимой ефективності генерика симвастатина (Симгала виробництва компанії “Айвэкс А.С.”) у відкритому проспективном клінічному дослідженні в пацієнтів з помірної гиперхолестеринемией. Матеріали й методи В клінічне дослідження було включено 26 пацієнтів: 17 чоловіків старше 40 років і 9 жінок старше 50 років з обмеженням за віком 70 роками. Всі пацієнти в анамнезі мали ОИМ або страждали cтабильной стенокардією з типовими змінами на ЭКГ при виконанні навантажувальної проби по протоколі Брюса. Рівень ХС ЛПНП у всіх пацієнтів був вище 3,4 ммоль/л (130 мг/дл) на тлі дотримання стандартної гиполипидемической дієти протягом не менш 6тижневого періоду до вихідного визначення ліпідів крові. У дослідження не включали пацієнтів з рівнем ХС ЛПНП вище 4,7 ммоль/л (180 мг/дл), тріглєцеродами (ТГ) сироватки вище 4,5 ммоль/л (400 мг/дл), із захворюваннями печінки, бруньок, вторинними дислипидемиями. Для дослідження ліпідного профілю зразки крові брали ранком після 12годинного періоду утримання від прийому їжі. У сироватці крові визначали загальний холестерин (ОХС) і ТГ ферментативним методом, а ХС ЛПВП після осадження інших ліпідів фосфовольфраматом натрію з MgCl2, на автоанализаторе “Airone200″. Зміст ХС ЛПНП розраховували по формулі FRIEDWALD. Для дослідження використовували препарат Симгал (симвастатин). Початкова доза препарату становила 10 мг/добу на ніч. Після 4 тижнів лікування дозу Симгала підвищували до 20 мг/доба, якщо рівень ХС ЛПНП перевищував 2,6 ммоль/л (100 мг/дл). Наприкінці 8й тижня пацієнтам, що не досягли цільового рівня ХС ЛПНП <=2,6 ммоль/л (100 мг/дл), дозу Симгала підвищували до 40 мг/доба. Специфічну липидснижающую ефективність Симгала оцінювали по ступені зниження ОХС, ХС ЛПНП і ТГ, а також зміни ХС ЛПВП після 12 тижнів застосування препарату в режимі поетапного індивідуального нарощування дози до цільової. Крім того, результати оцінювали на кожній дозі Симгала по частоті досягнення цільового рівня ХС ЛПНП <=2,6 ммоль/л (<=100 мг/дл) відповідно до Рекоменд