Фармакологія й фармація

Порожнина рота - початковий відділ травного тракту, що припускає високий ризик травматичних поразок, а універсальними захисними реакціями на будь-який вплив, що ушкоджує, є запальні реакції. Саме тому, запалення відіграє важливу роль у патогенезі більшості захворювань щелепно-лицьової області. Слизувата оболонка порожнини рота в здорових людей грає важливу захисну роль, підтримуючи рівновагу між мікрофлорою порожнини рота й захисних сил організму. У свою чергу, симбіоз, що зложився між непатогенною й патогенною флорою порожнини рота, виконує функцію біологічного бар’єра, що стримує за рахунок антагоністичних властивостей ріст один одного й запобігаючи надходженню в організм більше патогенної, агресивної флори.

Порушення цієї рівноваги також сприяє інтенсивному зростанню й розмноженню мікроорганізмів, у тому числі й патогенних, і розвитку запалення, у тому числі й гнійного. У зв’язку із цим у стоматологічній практиці, поряд із протизапальними засобами місцевого й резорбтивного дії (в’язкі засоби, ферментні препарати, димексид, гепариновая мазь, стероидные й нестероидные протизапальні засоби, вітаміни, солі кальцію й т.д.), широко використовуються антибактеріальні препарати (антисептики, антибіотики, синтетичні химиотерпевтические засобу).

Специфіка фармакологічної регуляції запальних процесів обумовлена їх этиологией, особливостями патогенезу й наявністю в пацієнта супутньої патології. Щоденна поява на фармацевтичному ринку нових протизапальних засобів свідчить про те, що проблема фармакотерапії запальних процесів, у тому числі порожнини рота, дотепер є актуальною. Все більше занепокоєння лікарів і пацієнтів викликає значний ріст ускладнень, викликуваних протизапальними й антибактеріальними засобами.

Слизувата оболонка порожнини рота підтримує певний баланс мікрофлори, бере участь у створенні специфічного місцевого імунітету порожнини рота. Застосування антибактеріальних протизапальних препаратів змінює співвідношення між окремими штамами мікроорганізмів, знижує не тільки імунобіологічну реактивність організму в цілому, але й місцевий імунітет, послабляє реакцію на впровадження інфекційного агента, сприяє інтенсивному зростанню й розмноженню мікроорганізмів, у тому числі й потенційно патогенних, прогресуванню патологічного процесу, розвитку дегенеративних зміненої в тканинах.

Тому серед ускладнень, викликуваних цими препаратами, відзначаються стоматит, гінгівіт, глоссит, хейлит, лихеноидные висипання, клінічно неотличимые від червоного плоского лишаю й т.д. Більше того, за останні роки відзначається значний ріст хронічних захворювань щелепно-лицьової області, стійкість і рецидивирующий характер яких свідчить про необхідність пошуку нових підходів до лікування запальних процесів порожнини рота.

Одним з перспективних напрямків, що підвищують ефективність терапії, що дозволяють проводити профілактику багатьох захворювань, у тому числі запального характеру, і їхніх рецидивів, є використання препаратів з иммунокоррегирующими властивостями. Традиційно застосовувані иммуностимуляторы (левамизол, продигиозан, Т-Активин і др.) більшою мірою діють на загальний імунітет і при їхньому використанні варто враховувати вихідний імунний статус пацієнта й, при необхідності, консультуватися з імунологами. У зв’язку із цим становлять інтерес иммуностимуляторы біологічного походження,, Серед препаратів, що стимулюють імунні процеси й специфічно активують иммунокомнетентные клітки ( Т-Т- і У-лімфоцити) і додаткові фактори імунітету (макрофаги , секреторні імунні глобуліну й т.д.), виділяють иммуномодуляторы мікробного походження, що містять липополисахаридные комплекси (продигиозан і пирогенал), бактеріальні рибосоми в комбінації із протеогликанами мембран (рибомунил) і лизаты збудників інфекцій (ИРС19 і бронхо-мунал).

Спеціально для стоматологічної практики був створений препарат Имудон, до складу якого входить суміш очищених лизатов бактерій і грибів, що найбільше часто ініціюють патологічні процеси в порожнині рота.

Експериментальні дослідження показали, що бактеріальні лизаты препарату Имудон мають антигенні властивості. Препарат in vitro стимулює мітоз лімфоцитів, продукцію фактора, що активує лімфоцити моноцитами периферичної крові, знижує здатність стимульованих полиморфноядерных нейтрофилов виділяти в міжклітинний простір токсичні радикали, робить хемотаксический ефект на полиморфноядерные нейтрофилы й моноцити. Подальше вивчення показало, що in vivo Имудон:
підвищує слиновиділення;
вірогідно підвищує рівень секреторних імуноглобулінів А в слинної рідини;
сприяє утворенню після імунізації специфічних антитіл до бактерій, що грають важливу роль у розвитку гінгівітів;
підвищує зміст лізоциму в слинній рідині;
стимулює клітки ретикулоэндотелиальной системи (РЭС);
робить антибактеріальний ефект на тварин, заражених Еscherichia соli і Streptococcus pyogenes групи А;
у низьких дозах коректує розладу окисного метаболізму й місцеве гноблення імунітету, у високих дозах знижує швидкість окисного метаболізму полиморфиоядсрных нейтрофилов, зменшуючи біль і запалення.

Будучи препаратом місцевої дії Имудон не попадає в кров і не впливає на обмін речовин.

Все це дозволило рекомендувати Имудон для апробації в стоматологічній практиці. Препарат використовували при гінгівіті, пародонтите, стоматиті, герпесе й інших захворюваннях слизуватої оболонки порожнини рота, а також у хірургічній практиці для передопераційної підготовки пацієнтів і в комплексній терапії післяопераційних ускладнень. При прийманні препарату -таблетки Имудона тримали в роті до повного розчинення, без розжовування.

Курси прийому:
При гострому стані препарат рекомендували приймати до 10 таблеток у добу із середньою тривалістю до 10 днів.
При хронічних захворюваннях - до 6 таблеток у добу протягом 10 - 20 днів залежно від ваги захворювання.
Для профілактики й лікування післяопераційних ускладнень - у плині одного тижня до й після операції, по 8-10 таблеток у добу.
Можливе проведення повторних курсів, але не частіше, ніж в 2-3 рази в рік.

Клінічні дослідження показали, що лікування Имудоном
різко знижує кровоточивость ясен і пародонтальный індекс при гінгівітах і пародонтитах,
вірогідно знижує клітинну інфільтрацію плазмоцитов і лімфоцитів через слизувату оболонку ясен,
знижує індекс зубного нальоту й десневой індекс,
вірогідно зменшує запалення й знижує запальний індекс (Daniel А. ,1981, Сhаiгау.J-Р. 1968, Сhambas Z.N.1974 і ін.).

Однак використання препарату не знімає необхідності проводити звичайне пародонтологическое лікування (зняття зубного нальоту, ретельне видалення зубних відкладень і навчання пацієнта правильній гігієні ротової порожнини).

Имудон має лікувальну дію й попереджає розвиток рецидивів, що обумовлено иммуностимулирующим дією препарату на захисні сили слизуватої оболонки порожнини рота й підвищенням місцевого імунітету.

Більшість авторів відзначають дуже гарну переносимость Имудона при тривалому курсі лікування (до 4 тижнів), у тому числі вагітними й дітьми (Fouques R., 1975; Deffez J.-P. еt а1, 1985). За увесь час застосування препарату не було зареєстровано жодного ускладнення. Нудота, гастралгия спостерігалися вкрай рідко.

Результати, отримані в експериментальних і клінічних дослідженнях, дозволили рекомендувати застосування Имудона як препарат:
підвищувальний місцевий імунітет порожнини рота при гострих і хронічних запальних захворюваннях слизуватої оболонки порожнини рота
у якості монотерапии для лікування катаральних запальних процесів, афт і виразок, викликаних зубними протезами;
для передопераційної підготовки пацієнта;
при гнійно-запальних, грибкових і герпетических поразках порожнини рота в складі комплексної терапії.
при важких гнійно-запальних процесах сполучити його застосування з антибактеріальною терапією.

Иммуностимулирующее дія Имудона дозволяє:
підвищити ефективність терапії,
зменшити можливість виникнення рецидивів захворювання,
попередити розвиток суперінфекції при лікуванні важких гнійно-запальних процесів порожнини рота антибактеріальними препаратами.

Спостережуване Веnque Е.-Р. et al (1977) значне зменшення запалення ясен у здорових добровольців, що не проводять протягом 10 днів гігієни порожнини рота, але застосовували по 10 таблеток у день Имудона, у порівнянні з контрольною групою, що приймала плацебо, дозволяє припустити, що препарат може бути використаний для профілактики розвитку гінгівіту в тих випадках, коли утруднена гігієна порожнини рота, наприклад, при проведенні ортодонтического лікування.